Новини

Про сплату єдиного соціального внеску

Асоціація “Виробники ліків України”, за результатами аналізу законодавчих нововведень у сфері оподаткування та сплати єдиного соціального внеску, звернулася до Голови Державної регуляторної служби України Ляпіної Ксенії Михайлівни з проханням розглянути запропоновані пропозиції та сприяти прийняттю Верховною Радою України відповідного законопроекту.

Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято ініційований Кабінетом Міністрів України Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, №77-VIII, далі – Закон, який набув чинності 1 січня 2015 року.

Державою здійснено важливий для підприємств-роботодавців крок: законом, з-поміж іншого, задекларовано суттєве зниження ставки єдиного соціального внеску з 41% до 16%.

Натомість, застосування вказаної норми підприємствами фармацевтичного сектору, які є сумлінними платниками податків та на сьогодні виплачують працівникам високу офіційну заробітну плату, унеможливлене, оскільки Прикінцевими положеннями Закону (пункт 3) визначено, що ставки єдиного внеску для платників єдиного внеску застосовуються з коефіцієнтом 0,4 у випадку, якщо платником виконуються одночасно чотири умови.

Вважаємо, практична реалізація Закону та реальне зниження ставки внеску стануть можливими виключно у разі, якщо вимога про необхідність саме одночасного дотримання платником вказаних чотирьох умов (по суті - бар’єрів), а також деякі з таких умов, будуть вилучені з Закону, що обґрунтовується наступним.

По-перше, Законом (пп.1 п.3 Прикінцевих положень) встановлено, що застосування зниження ставки єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) можливе у разі, якщо “загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4).”

По суті, запропоновано збільшити фонд оплати праці у 2,5 рази. У разі, якщо фонд оплати праці зросте менше, ніж у 2,5 рази, то коефіцієнт буде змінюватися зворотно-пропорційно. Тобто, за умови зростання фонду оплати праці у 2 рази, коефіцієнт складе 0,5, за умови зростання у 1,5 рази – 0,67, за умови зростання заробітної плати на 30% - 0,77.

Вважаємо, у сьогоднішніх умовах, за складної соціально-економічної ситуації в країні, реалізація вказаної норми вбачається проблематичною, якщо брати до уваги необхідність додержання суб’єктами господарювання – роботодавцями інших трьох критеріїв.

По-друге, застосування зниження ставки ЄСВ можливе у разі, якщо “середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік” (пп. 2 п.3 Прикінцевих положень).

Тобто, фармацевтичне підприємство як платник ЄСВ повинне не лише підвищити працівникам середню заробітну плату по підприємству на 30 відсотків, але й збільшити загальну базу нарахування ЄСВ у порівнянні із 2014 роком у 2,5 рази.

Підпункт 2 пункту 3 Прикінцевих положень суперечить підпункту 1, оскільки коефіцієнт 0,4 застосовується лише у разі, якщо загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

Виконання вказаних критеріїв одночасно є неможливим, оскільки призведе до суттєвого податкового навантаження на сумлінних фармацевтичних підприємств - платників податку, які вже виплачують високу заробітну плату працівникам, а також чесно і прозоро виконували та виконують обов’язки зі сплати ЄСВ. По суті, зазначена норма є дискримінаційною стосовно представників легального бізнесу,

По-третє, застосування зниження ставки ЄСВ можливе у разі, якщо “середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень” (пп. 3 п.3 Прикінцевих положень).

Дана норма сформульована некоректно, оскільки не вказаний період платежу (місяць, рік). Крім того, існує можливість тлумачення платежу як суми нарахувань і утримань або тільки як суми нарахувань. Насамкінець, необхідна сума заробітної плати залежить від ставки єдиного внеску та, відповідно, від виду діяльності.

Суб’єкт господарювання має встановити заробітну плату в залежності від обраного податковим органом варіанта інтерпретації платежу (від більш ніж трьох до майже чотирьох мінімальних заробітних плат), та сплатити з неї податки (таблиця №1 додається).

Відсутність чіткого формулювання, множинність тлумачення норми унеможливлює її застосування разом з іншими критеріями.

По-четверте, застосування зниження ставки ЄСВ можливе у разі, якщо “середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат” (пп. 4 п.3 Прикінцевих положень). Запропонований критерій, по суті, є єдиним з перелічених, який чітко виписаний та може бути виконаний фармацевтичними підприємствами (наразі, багато підприємств фармацевтичного сектору вже відповідають зазначеній умові).

Водночас, для інших секторів економіки дотримання вказаної умови вбачається проблематичним з огляду на таке. Виконання усіх чотирьох перелічених умов та обмежень передбачає нарахування заробітної плати та оплату податків з неї. Натомість, збільшення заробітної плати передбачає збільшення податкового навантаження (таблиця додається), та збільшення платежів без будь-яких компенсацій та стимулів для суб’єктів господарювання, що є не лише невигідним, але й неможливим для багатьох.

Крім того, здійснені розрахунки вказують на те, що ЄСВ із застосування коефіцієнта 0,4 зменшується не до 16,4%, а, як мінімум, до 18,304%. Показник 41% є середнім рівнем соціального внеску за даними податкового органу, та складається з 37,4% (нарахування на заробітну плату) та 3,6% (утримання із заробітної плати). Необхідно враховувати, що ставка нарахувань на заробітну плату коливається від 36,76% до 49,7% (пов’язана із видами діяльності підприємств та класами ризику). Відтак, коефіцієнт 0,4 застосовується тільки до нарахувань на заробітну плату. Відповідно, ставка 41% з урахуванням коефіцієнта становитиме 18,56%.

Насамкінець, у Прикінцевих положеннях визначено, що з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Тобто, коефіцієнт 0,4, вже з 2016 року, буде замінений на коефіцієнт 0,6, що фактично означає підвищення ЄСВ з 16% ЄСВ до 25% вже через рік.

Ураховуючи викладене, Закон потребує негайного доопрацювання. Реалізація окремих положень Закону матиме, на жаль, зворотній ефект, та призведе до негативних наслідків.

По-перше, унаслідок підвищення заробітної плати працівника податкове навантаження на діяльність суб’єкта господарювання збільшиться, оскільки зросте сума прибуткового податку.

По-друге, однією з причин неможливості збільшення фармацевтичними підприємствами загальної бази нарахування єдиного соціального внеску у 2,5 рази у порівняні з 2014 роком є той факт, що заробітні плати їх працівників значно перевищують встановлений державою мінімальний рівень. Відтак, підприємства, які не зможуть збільшити загальну базу нарахування єдиного соціального внеску у 2,5 рази у порівняні з 2014 роком, при розрахунку єдиного соціального внеску у 2015 році не зможуть використовувати знижувальний коефіцієнт 0,4.

По-третє, збільшення рівня заробітної плати підприємством згідно встановлених законом вимог, у кінцевому випадку, призведе до зростання собівартості продукції та збільшення цін на лікарські засоби.

Довідково.

Фармацевтичний сектор займає значне місце в економіці України, оскільки є важливим сегментом загального національного ринку, та значною мірою впливає на функціонування галузі охорони здоров’я.

На вітчизняних фармацевтичних підприємствах працює близько 60 тисяч людей. За інформацією Державної служби статистики України (у повідомленні “Соціально-економічне становище України за січень-вересень 2014 року”) у виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів обсяг виробленої продукції збільшився на 6,4%.

Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів віднесене до видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці, де заробітна плата працівників перевищила середній показник по економіці в 1,5–3,4 рази (такий рівень також зафіксований у сферах діяльності: авіаційний транспорт, фінансова та страхова діяльність, добувна промисловість і розроблення кар’єрів, професійна, наукова та технічна діяльність, інформація та телекомунікації).

У січні-серпні 2014р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно з відповідним періодом 2013р. збільшився на 4,9% і становив 3399 грн.

За інформацією Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України найвищі розміри номінальної заробітної плати у липні 2013 року за видами промислової діяльності спостерігались у працівників, які займаються такими видами добувної промисловості: добування кам’яного та бурого вугілля (5943 грн.); переробної промисловості: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (5710 грн.), що в 1,53 – 1,47 рази перевищує середній рівень заробітної плати за видами промислової діяльності по Україні.

Підприємства фармацевтичного сектору, об’єднані в Асоціацію, виплачують офіційно високу заробітну плату, та сумлінно сплачують податки, збори, внески, інші обов’язкові платежі, у тому числі, єдиний соціальний внесок. Разом із тим, виконати вимоги Закону у запропонованій редакції, для одержання зниження ставки ЄСВ, підприємства не зможуть з причин, які викладені вище.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що реалізація Закону неможлива за одночасного дотримання усіх чотирьох умов для застосування зниження ставки: одна з таких умов має бути вилучена.

За оцінками фахівців, норма, яка є регуляторним бар’єром та має бути вилучена, міститься у пункті пп. “1)” п.3 Прикінцевих положень, яким встановлено, що застосування зниження ставки ЄСВ можливе, зокрема, у разі, якщо “загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік…”

Пропонуємо з пункту 3 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, №77-VIII, вилучити підпункт “1)”.

АВЛУ висловила сподівання, що шановна Ксенія Михайлівна, розгляне запропоновані пропозиції та сприятиме прийняттю Верховною Радою України відповідного законопроекту.

________________