Новини

Позиція Асоціації “Виробники ліків України” стосовно необхідності збільшення строку повернення виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів до 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується

19 листопада 2012 року набули чинності постанова Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі – Постанова № 475) та постанова Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 479 “Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі – Постанова №479).

Постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2013 р. за №163 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 14 травня 2013 р. за №718/23250, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, НБУ зберіг та продовжив до 19 листопада 2013 року встановлений власною постановою від 16 листопада 2012 року №475 строк повернення валютної виручки - до 90 днів.

Натомість, до прийняття зазначених регуляторних актів, строк повернення виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів становив до 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується (дата зазначається в українській вантажній митній декларації).

Вважаємо, що упроваджені норми є кроком назад на шляху до інтеграції України у світову економіку, гальмують процес адаптації законодавства України до міжнародних стандартів, у тому числі до правил СОТ, та створюють для національних виробників ліків вкрай скрутні умови господарювання з наступних підстав.

Постанови прийняті в межах повноважень Національного банку України, встановлених статтею 387 Господарського кодексу України, статтями 7, 25, 44, 45 Закону України “Про Національний банк України”, статтями 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, розділами ІІ та ІІІ Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

  Згідно з Постановою №475 Національний банк України терміном на шість місяців:

змінив строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, скоротивши його зі 180 календарних днів до 90 календарних днів;

запровадив вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

  Вимога щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті поширюється на надходження в російських рублях та в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів. Суб’єкт ринку зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта та не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

  Згідно з Постановою №479 розмір надходжень, що підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, становить 50 процентів. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2013 р. за №163 строк повернення валютної виручки - до 90 днів - було збережено ще на шість місяців.

Прийняття згаданих Постанов НБУ стало можливим після набуття чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок”, схваленим Верховною Радою України 6 листопада 2012 року, зареєстрованим за №5480-VI.

У законі за Нацбанком закріплюється право тимчасово (терміном до 6 місяців) вводити (з подальшим скасуванням після стабілізації ситуації на внутрішньому валютному ринку та врівноваження платіжного балансу України) норму щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Крім того, НБУ надається право тимчасово змінювати строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Аналіз прийнятих регуляторних актів викликає занепокоєність з огляду на їх негативний вплив на господарську діяльність не лише підприємств-членів Асоціації, але й усіх національних підприємств, які здійснюють експорт товарів.

Члени Асоціації – вітчизняні фармацевтичні підприємства, мають діючі зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу лікарських засобів, умовами яких передбачено відстрочку оплати поставленої продукції терміном понад 90 днів. На підставі цих контрактів за межі України здійснюється постачання лікарських засобів у значних обсягах. Саме тому для українських виробників є надзвичайно важливим і актуальним питання про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у нових умовах.

Норми Постанови НБУ №475, по суті, порушують свободу договірних стосунків, передбачену цивільним законодавством, та можуть призвести до порушення умов зовнішньоекономічних контрактів (при скороченні терміну повернення валютної виручки в країну до 90 днів), до введення режиму індивідуального ліцензування, застосування до вітчизняних підприємств штрафних санкцій за порушення строку повернення валютної виручки, та, як наслідок, зменшення експортного потенціалу вітчизняних підприємств.

Асоціація свого часу неодноразово висловлювала негативну позицію стосовно схожих за змістом регуляторних ініціатив, спрямованих на скорочення строків повернення валютної виручки, а у разі прийняття таких норм - також зверталася до органів виконавчої влади, Національного банку України за наданням роз’яснень щодо механізму застосування нових регуляторних актів (зокрема, у розрізі існуючих у підприємств зовнішньоекономічних контрактів).

Подальше існування норми “90 днів” створює для національних виробників ліків вкрай скрутні умови господарювання з наступних підстав.

По-перше, в останні місяці склалася негативна ситуація для вітчизняних виробників, які зазнають значних збитків у результаті невиконання контрагентами-нерезидентами своїх зобов’язань за укладеними зовнішньоекономічними контрактами поставок лікарських засобів в частині оплати за поставлений товар.

Зокрема, строк повернення валютної виручки фармацевтичним виробникам, які здійснюють експорт ліків до Узбекистану, від їх контрагентів, складає, у середньому, 365 днів. Зазначені труднощі обумовлені відсутністю прийнятного для України належного механізму конвертації національної валюти - узбецьких сумів (UZS) - у долари США (USD) (валюту контракту) за контрактами, укладеними між вітчизняними підприємствами та партнерами у Республіці Узбекистан.

Ураховуючи, що контрагенти з Республіки Узбекистан вчасно перераховують кошти в національній валюті на блок-рахунки для подальшої їх конвертації у долари США, які призначені для оплати за контрактами, але вільна конвертація відсутня, непоодинокі прецеденти, коли місцева неконвертована валюта знаходиться на блок-рахунках ще з початку 2011 року і до теперішнього часу.

Випадки неповернення валютної виручки в Україну з вини контрагентів-нерезидентів, навіть у строк 180 днів, є системними, що, врешті, призводить до неможливості виконання сумлінними вітчизняними підприємствами контрактних зобов’язань і, як наслідок, застосування санкцій за прострочення повернення валютної виручки (встановлення індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, штрафних санкцій).

Унаслідок цього значно ускладнюється розвиток виробників ліків та фармацевтичного сектору в цілому, унеможливлюється виробництво цілої низки ліків, що негативно впливає на наповнення фармацевтичною продукцією як загальнодержавного, так і зовнішньоекономічного ринків, оскільки для виробництва більшості асортименту використовується імпортна сировина.

В результаті застосування спеціальних санкцій, що обумовлює призупинення експортних операцій, призводить до ненадходження в Україну іноземної валюти – стратегічно важливого фактору в умовах складної економічної ситуації як в Україні, так і в світі.

По-друге, унаслідок скорочення термінів повернення валютної виручки українські підприємства будуть усунені з міжнародних ринків, зокрема, вимушено закриють свої представництва за кордоном, оскільки потраплять у нерівне (дискримінаційне) положення у порівнянні з іноземними компаніями, що не обмежені подібними нормами власного законодавства. Відтепер іноземні фармацевтичні підприємства, які виробляють велику кількість продукції, аналогічної українській, матимуть явні конкурентні переваги: для українських підприємств-експортерів, що працюють в високо конкурентному середовищі, зменшення строку повернення валютної виручки з 180 днів до 90 днів приведе до втрати більшості зовнішньоекономічних контрактів, та різкого скорочення об’ємів продажу, що, в свою чергу, позначиться на скороченні фінансових надходжень до бюджету країни.

 По-третє, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 31 травня 2007 року №1108-V вже було подовжено строки повернення валютної виручки, а саме: з 90 до 180 днів. Завдяки цьому було суттєво спрощено державне регулювання у сфері валютного законодавства та, як наслідок, відбулося пожвавлення в сфері здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Повернення до норми “90 днів” руйнує весь набутий позитив у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті та негативно впливає не тільки на стабільність діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств, але й на ринок у цілому.

По-четверте, питання “180 днів” хвилює не лише українських виробників, але й представників ділових кіл іноземних держав. Зокрема, міжнародні експерти у сфері іноземних інвестицій зазначають, що “правила 180 днів” у експортно-імпортних операціях суттєво перешкоджають розвитку міжнародної торгівлі та зростанню рівня іноземних інвестицій в Україні.

Відміна правила “90 днів”, та повернення правила “180” дозволить зробити реальний крок на шляху формування на законодавчому рівні такого поля, яке приваблювало б міжнародного та національного інвестора, сприятиме підвищенню конкурентоздатності експорту української продукції та лібералізації валютної політики України.

Зважаючи на ситуацію, АВЛУ зверталася до НБУ з обґрунтованим проханням переглянути прийняті Національним банком України рішення про зменшення строків проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 90 календарних днів, та прийняти інше рішення, яким установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

____________________